div dir="ltr" style="text-align: left;" trbidi="on">

цікава хімія блог

http://cikavahimiya.blogspot.com/p/blog-page_25.html

Метод проектів

Метод проектів дає змогу розв’язувати завдання формування всіх перерахованих вище інтелектуальних умінь критичного і творчого мислення. Колективна та індивідуальна робота над тією чи іншою проблемою, яка має на меті не тільки розв’язати дану проблему і довести правильність її розв’язку, а й показати результат своєї діяльності як певний продукт, передбачає необхідність у різні моменти пізнавальної, експериментальної творчої діяльності використовувати сукупність перелічених вище навичок. Усі ці навички потрібно формувати. Для цього і використовується метод проектів За новою навчальною програмою, затвердженою наказом Міністерства № 664 від 26.06.2012 року зі змінами, затвердженими наказом Міністерства № 585 від 29.05.2015 у 7 − 9 класах уведено нову рубрику «Навчальні проекти», у якій наведено орієнтовні теми проектів. Учитель та учні можуть пропонувати власні теми. Учень має обрати одну із запропонованих тем і виконати протягом навчального року щонайменше один проект самостійно або в групі учнів. Оцінювання навчальних проектів здійснюється індивідуально, за самостійно виконане учнем завдання чи особистий внесок у груповий проект, або за повноту розкриття теми дослідження й презентацію індивідуального проекту: бали низького рівня учень отримує в разі подання роботи (або частини роботи) реферативного характеру, без визначення мети й завдань проекту, а також без висновків за його результатами;

бали середнього рівня − за фрагментарну участь у дослідженні, хоча й за умови її вчасного виконання;

бали достатнього рівня − за правильне виконання своєї частини роботи в разі, якщо він не брав участі в підсумковому обговоренні та формулюванні висновків за результатами дослідження; бали високого рівня − за дослідження з повним розкриттям теми, належним оформленням роботи та презентацією індивідуального проекту або з точне, вчасне виконання своєї частини спільного дослідження, визначення мети і завдань, активну участь в аналізі результатів і формулюванні висновків.

Захисту проектів

можна присвятити частину відповідного за змістом уроку або окремий урок. У такому разі в класному журналі у графі «Зміст уроку» робиться запис: «Представлення результатів навчального(их) проекту(ів)» із зазначенням його (їх) тематики. У випадку виконання навчального проекту на уроці в класному журналі робиться запис «Навчальний проект» із зазначєнням його теми.

Підвищення професійної ІКТ-компетентності сучасного вчителя: Використання web-квестів у навчально-виховному про...

Підвищення професійної ІКТ-компетентності сучасного вчителя: Використання web-квестів у навчально-виховному про...: Німко Наталія Михайлівна, методист Тернопільського РМК, вища категорія, вчитель-методист Давня мудрість говорить: «Хто стоїть...

http://ito.vspu.net/ENK/2011-2012/kompleks_new_magistru/rob_styd/13_14/Chehivska/---------1.html

квітка

проба львів2

Львів 27

НАВЧАЛЬНІ ПРОЕКТИ. ХІМІЯ. 7 КЛАС

НАВЧАЛЬНІ ПРОЕКТИ. ХІМІЯ. 7 КЛАС Інтенсифікація сучасного викладання навчальних предметів відбувається завдяки застосуванню інтерактивних методик, до яких, перш за все, можна віднести найпоширеніші в середовищі української освіти ‑ новітні інформаційні технології та метод проектів. Метою створення навчальних проектів є розвиток інтелектуальних і творчих здібностей учнів, усвідомлення ними моральних цінностей, що згодом дозволить їм стати здатними до самореалізації, самостійного мислення, прийняття важливих рішень; уміння працювати над розв’язанням важливих проблем як самостійно, так і у групі. Теми навчальих проектів з хімії для учнів 7 класів І семестр 1. Хімічні знання в різні епохи 2. Хімічні явища в природному довкіллі 3. Хімічні явища в побуті 4. Використання хімічних явищ у художній творчості й народних ремеслах 5. Речовини і хімічні явища в літературних творах і народній творчості ІІ семестр 6. Проблема забруднення повітря та шляхи розв’язування її 7. Дослідження зміни концентрації вуглекислого газу у класній кімнаті під час занять 8. Проблема збереження чистоти водойм 9. Дослідження якості води з різних джерел 10. Дослідження фізичних і хімічних властивостей води 11. Способи очищення води в побуті Алгоритм виконання проекту: визначити проблему, що буде вивчатися; спроектувати роботу; знайти інформацію; провести дослідження; презентувати роботу; створити портфоліо Методи збирання інформаці: прочитати книжки про те, що досліджуєте; знайти інформацію в мережі Інтернет; переглянути науково-популярні передачі; провести експеримент; провести спостереження; дізнатися думки інших людей Текстовий опис проекту: Тема проекту Мета проекту Завдання проекту План роботи над проектом Одержані результати Висновки Джерела інформації (використані ресурси) Форма представлення (презентація) результатів проекту: друковані роботи: реферат, буклет, стіннівка, інформаційний бюлетень, брошура, твір мультимедійні роботи: мультимедійна презентація, відеофіль, фільм творчі звіти: вистава, інсценування, радіопрограма, фотовиставка, художня виставка, літературний вечір Джерела, з яких порібно брати інформацію: первинні документи: книжки, періодичні видання; вторинні документи: бібліотечні каталоги, бібліографічні посібники; унікальна інформація: речові документи, експериментальна інформація; усне спілкування з людми: опитування, зустрічі, бесіди Оцінювання проектів низький рівень подання роботи (або частини роботи) реферативного характеру, без визначення мети й завдань проекту, а також без висновків за його результатами середній рівень фрагментарну участь у дослідженні, хоча й за умови її вчасного виконання достатній рівень правильне виконання своєї частини роботи у разі, якщо він не брав участі в підсумковому обговоренні і формулюванні висновків за результатами дослідження високий рівень дослідження з повним розкриттям теми, належним оформленням роботи і презентацією індивідуального проекту або точного, вчасного виконання своєї частини спільного дослідження, визначенні мети і завдань, активній участі в аналізі результатів і формулюванні висновків

Оленка плюс сонечка: Про що будемо спілкуватися найближчим часом...

Оленка плюс сонечка: Про що будемо спілкуватися найближчим часом...

Виховні орієнтири: Робота з батьками

Виховні орієнтири: Робота з батьками:   ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ Можливі причини складностей у навчанні дітей: ü Дитина нездорова. ü Учень швидко стомлюється, а регулюва...

Фрази для виховання щасливої дитини

Фрази для виховання щасливої дитини Часто можна почути, як батьки кажуть своїм дітям: «Повір мені. Я знаю, що для тебе краще». Або радять: «Постав все з голови на ноги», а іноді і «Тримай себе в руках». Що значить «тримати себе в руках»? Діти сприймають усе буквально, такі слова навряд чи зможуть їх заспокоїти, вони лише змусять їх міцніше вхопитись за стілець. Найефективніший спосіб розмовляти з дитиною – використовувати прості формулювання, які дають зрозуміти, що ви цінуєте її почуття, але разом з тим наполягаєте на дотриманні встановлених правил. Не підривайте свій авторитет, не додавайте в кінці кожного речення із проханням або вимогою такі застереження, як «домовились?». Якщо ви даєте дитині можливість сказати «ні», вона може скористатися своїм правом, і буде здаватись, що ви не в повній мірі зацікавлені в тому, про що кажете. У даній статті пропонуються кращі фрази для мам, які враховують багато важливих нюансів, їх треба частіше повторювати своїм дітям, щоб вони виросли щасливими й самостійними людьми. 1. «Мені треба подумати про це» Мами часто страждають від того, що миттєво реагують на подію. Багато з них уважають, що повинні міркувати й схоплювати все на льоту, блискавично придумувати відповіді й неодмінно досягати консенсусу зі своєю чотирирічною дитиною. Якщо ви поспішаєте висловити перше, що спадає на думку, це може призвести до розчарування та змусити пошкодувати про сказане як вас, так і вашу дитину. Але якщо ви говорите: «Мені треба подумати», це додає вам авторитету, дає час на роздуми, а також знайомить дитину з думкою про те, що люди взагалі-то думають і зважують усі «за» і «проти», перш ніж відповісти. Також така фраза сприятиме формуванню в дитини відповідної звички. Якщо ваша дитина часто чує, як ви кажете «Я збираюсь це обміркувати», вона навчиться не поспішати приймати власні рішення, що принесе їй користь у довгостроковій перспективі. Коли дитина досягне віку середніх класів, вона настільки звикне думати, перш ніж щось сказати, що, швидше за все, скаже своїм друзям: «Я збираюсь подумати над цим питанням», перш ніж візьме участь у необачному, незаконному або просто безглуздому занятті. 2. «Що ти відчуваєш із цього приводу?» Останнім часом дуже багато йдеться про те, що батьки купають своїх дітей у надмірній кількості похвал: «Ти поїв? Який молодець!»,«Оце так! Ти сам зав'язав шнурки!». Замість такого надмірного ентузіазму, коли діти роблять щось гідне похвали, фахівці пропонують поставити їм таке запитання: «Що ти відчуваєш із цього приводу?». Навіть з урахуванням того, що воно має трохи пасивно-агресивний характер (діти знають, коли ви намагаєтеся примусити їх казати те, що самі хочете почути), така реакція дає вам можливість утриматись від похвали й допомагає дитині усвідомити почуття задоволення, а не думати лише про кінцевий результат. Це питання також ефективне і в менш приємних ситуаціях. Наприклад, ваша дитина два дні поспіль забуває свій шкільний рюкзак, а ви докладаєте неймовірних зусиль, щоби приховати свою досаду, питаєте її про почуття із цього приводу. Вона відповідає: «Я відчуваю роздратування та злість». Ваше запитання примусило її зупинитись і замислитись над тим, наскільки вона роздратована; імовірно, вона ніколи б цього не зробила, якби ви не спитали її про це. Наступного ранку перед виходом у школу ваша дитина, швидше за все, скаже вам: «Сьогодні я свій рюкзак не забув». 3. «Нічого собі, оце так» Використовуйте цю фразу, коли дитина ставить перед вами проблему або зробила якусь шкоду і знає, що це призведе її до неприємностей (наприклад, перекинула пакет молока після того, як ви попросили відсунути його від краю столу). Просте «Нічого собі» дозволяє їй зрозуміти, що ви усвідомлюєте, що сталось, але не поспішаєте з відповіддю. Це дасть вам час, щоб оцінити ситуацію в перспективі та з'ясувати, як можна з нею впоратися. Ця батьківська реакція дисонує з усією нашою культурою миттєвих, поспішних відповідей. Додаткова користь при цьому полягає в такому: ви можете використовувати таку реакцію довгі роки, а коли дитина стане підлітком, поміняти «нічого собі» на «оце так» чи щось подібне. 4. «Давай шукати в цьому позитивні моменти» Дощовий день... Кинутий шедевр з конструктора, частини якого валяються по всій підлозі. Або найбільший жах із жахів: візит друга скасували. Такі ситуації пригнічують дитину. Секрет, який допоможе малюку впоратися із прикрістю, полягає в тому, що не треба поспішати рятувати його від поганого настрою. Замість цього допоможіть йому потренуватись справлятись із ситуацією у стані розчарування та фрустрації. Звісно, не так просто вислуховувати слізні голосіння дитини про те, що вона ніколи в житті більше не буде ні з ким грати. Але, після того як вона вдосталь наплачеться, сядьте поруч з нею та скажіть: «Давай знайдемо позитивну сторону в ситуації, що склалась». Будьте готові до деяких труднощів; урешті-решт, важко побачити позитивне в тому, що дитині нема з ким грати. Усе ж проявіть наполегливість і попросіть її знайти позитив, незважаючи ні на що, і визначити, що можна зробити в цьому становищі всупереч жалю (хоча Сашко й не прийде, ми все одно можемо спекти пиріг). Так ви навчите дитину адаптуватись та управляти ситуацією, яка склалась у поточний момент. 5. «Прислухайся до свого організму» Багато мам знають організм дитини краще, ніж свій власний. Ми знаємо, скільки дитина спала, коли востаннє їла, ходила в туалет – навіть коли їй вісім років, а не вісім місяців. Та якщо ви постійно контролюєте фізичні потреби вашої дитини, вона вирішить, що їй не обов'язково робити це самій і не треба вчитись контролювати себе в цілому. Коли дитина каже: «У мене болить живіт», не поспішайте ділитися своїми висновками-коментарями (такими, як: «Ще б пак, адже ти не ходив у туалет/не їв/останні 48 годин не їв нічого, крім бутербродів з маслом»), краще допоможіть дитині визначити ймовірні причини такого болю. Зрештою, коли вона навчиться звертати увагу на власний організм, то зможе відрізняти «метеликів у своєму животі» від голодного болю. Або зрозуміє, що не може заснути, бо думки все ще снують у її голові. Коли ваша дитина навчиться визначати, що відбувається з її організмом, вона зможе реагувати відповідним чином: буде знати, коли треба припиняти грати, вставати та йти в туалет або визначати, коли з'їденої кількості їжі буде достатньо для насичення. До того ж, коли дитина прийде до вас і скаже, що не може заснути, вона, принаймні, зможе розповісти вам про те, чому це відбувається. 6. «Зроби глибокий вдих, перепочинь» Усім нам час від часу необхідно уповільнити темп, але у прагненні встигнути на автобус, на прийом до лікаря, на тренування й т. п. легко забути, як це робиться. Коли ви кажете дитині «перепочинь», то зупиняєте її відчуття екстреності, яке відчувають більшість дітей під час зміни видів діяльності, до того ж ви нагадуєте самим собі, що варто перепочити. Це все одно, якби ви вдягли кисневу маску спочатку на себе, а потім на вашу дитину. Діти відображають наш настрій, і якщо ви здатні зупинятись і робити перепочинок, то й дитина навчиться знижувати темп та управляти стресовими ситуаціями. Так перезавантажується загальна атмосфера дня, і ви обоє отримуєте можливість відчути себе у згоді із самими собою – і, можливо, навіть посміятись над тим, що не можете відшукати другий черевик. Кращий спосіб досягти заспокійливого ефекту від ваших слів – нахилитись до рівня очей вашої дитини, взяти її за руку та зробити кілька глибоких вдихів. Коли ви закінчите, то обоє відчуєте себе більш розсудливими й узгодженими, і вам буде значно легше відшукати другий черевик. 7. «Ти хочеш переглянути свою поведінку?» Коли ваша дитина відмовляється їсти корисні продукти, не хоче ділитись іграшками із приятелем або ниє, щоб ви негайно відвели її в парк, запитання «Ти хочеш переглянути свою поведінку?» – хороший спосіб делікатно нагадати їй про те, якої поведінки ви від неї очікуєте. Ефективність цього запитання полягає в тому, що ви даєте зрозуміти, що поведінка дитини неприйнятна, не ображаючи й не лаючи її при цьому. Це запитання однаково дієве, і коли ви знаходитесь удома, і коли стоїте в черзі, бо воно доброзичливе й не лякає дитину. Можна перефразувати його так: «Давай переглянемо твою поведінку», і тоді ця фраза буде ще більш ефективною, тому що вона не підлягає обговоренню. Ви зараз разом маєте намір переграти момент, і дитина не може відповісти «ні». Крім того, ця фраза допомагає їй уникнути незручного становища і робить вас однією командою. Коли дитина відчує, що ви її союзник, вона охочіше піде на співпрацю з вами. 8. «Це чудова ідея» Підтримуйте великі й маленькі ідеї вашої дитини, це допоможе їй усе зрозуміти й повірити в те, що вона може ефективно вирішувати свої проблеми. Якщо ваш дворічний малюк розмірковує над тим, що він хоче вдягти, або шестирічна дитина обдумує, як вона хоче провести вечір, або ж восьмирічний син обговорює з вами історію, яку збирається написати, відповідайте йому: «Це чудова ідея». Дитина зрозуміє, що те, що вона придумала дійсно цінне, а вона має здатність цікаво мислити й аналізувати ситуацію в цілому. Приклади висловлювань Якщо ви втомились від того, що вас ігнорують, або сперечаєтесь з дитиною через найменшу дрібницю, ось кілька ефективних формулювань. Десять простих та ефективних способів сказати «ні»: «Ні». «Усе-таки...», «Як би там не було...». «Незалежно...», «Як не крути, але...». «Це не обговорюється». «Ні, і крапка». «Я не готовий (а) до цього». «Я ще трохи подумав (ла) і збираюся сказати ні». «Я пригадую, що відповів (ла) на це відмовою». «Я не збираюсь змінювати свою думку про це». «No, nein, нет» (або іншою мовою за вашим вибором). ​Десять веселих і надихаючих способів сказати «так»: «Так!». «Звісно». «Цілком правильно». «Чудово!». «Звісно! Ми можемо/будемо/повинні». «Я з радістю тобі допоможу». «Це звучить цікаво». «Я був (ла) би щасливий (а)». «Безумовно». «Із задоволенням».