МЕТОДИКА “СХОДИНКИ” ДЛЯ БАТЬКІВ09.03.2015 рука Методика спрямована на дослідження дитячо-батьківських стосунків. Вона допомагає мамам та татам подивитись на дитину та її риси під іншим кутом, а саме як наслідок свого (батьківського впливу) Ми її активно використовуємо у тренінгах для батьків. І з досвіду можемо сказати – що батьки відчувають надзвичайні зміни у сприйнятті рис своєї дитини і дивляться на неї по-іншому. Отже, завдання полягає у тому, що батькам роздається бланк (який ви можете скачати і роздрукувати) і озвучується інструкція “Якою Ви бачите свою дитину в майбутньому, виділіть 5 ознак (не обов’язково лише позитивні риси можна вказувати). Потім оберіть одну рису з якою хочете попрацювати детальніше і напишіть її вгорі Сходинок, які зображені на бланку. На сходинках які ведуть вгору напишіть ваші дії, які стимулюють розвиток даної риси, а на сходинках, які ведуть вниз – дії, що стимулюють розвиток протилежної риси”. На виконання завдання дається 5-10 хвилин. Потім результати обговорюються в колі. Важливо, що батьки діляться досвідом та знаходять підтримку та відповіді на запитання один у одного і в психолога.
Детально про самооцінку для дітей і підлітківТи не можеш доторкнутись до неї, але вона суттєво впливає на те, як ти почуваєшся. Ти не можеш побачити її, але вона там, коли ти дивишся на себе у дзеркало. Ти не можеш почути її, але вона присутня, коли ти кажеш або думаєш про самого себе. Що ж це таке... таємниче й важливе? Це твоя самооцінка! Що таке самооцінка? Самооцінка – це більшою мірою те, як ти ставишся до себе, яким ти себе бачиш і як розцінюєш свої можливості, а також те, наскільки тобі щось подобається чи ти турбуєшся про щось. Щоби краще зрозуміти термін «самооцінка», треба розбити його на два слова, з яких він складається. Давай спочатку поглянемо на слово «оцінка»: воно означає важливість, значущість, особливість (унікальність) або цінність кого-небудь чи чого-небудь. Наприклад, якщо ти дійсно захоплюєшся другом свого батька, який працює в команді рятувальників, це означає, що ти високо цінуєш його. А особливий приз для найціннішого гравця в команді часто називають оціночним призом. Це означає, що приз дається за важливе досягнення. «Само» означає тебе самого! Тож склади ці два слова разом, і ти легко зрозумієш, що означає самооцінка. Це те, наскільки ти цінуєш себе й наскільки значущим і важливим ти себе вважаєш. Це те, ким ти бачиш себе і що ти відчуваєш щодо власних здібностей. Самооцінка – це не хвастощі, це спосіб дізнатися, що ти можеш робити добре, а що – не дуже. Багато хто з нас часто замислюється про те, наскільки ми любимо інших людей або предмети, але не дуже замислюється про те, наскільки ми подобаємося самим собі. Самооцінка не полягає в упевненості, що ти досконалий, тому що ніхто не досконалий. Навіть якщо ти думаєш, що інші діти здібні абсолютно в усьому, можеш бути впевнений, що і в них є сильні та слабкі сторони. Найголовніше, що треба знати про самооцінку, це те, що вона передбачає бачення себе в позитивному ключі, який є реалістичним, тобто правдивим. Тому, якщо ти вважаєш, що прекрасно граєш на піаніно, але при цьому погано малюєш, у тебе все одно може бути висока самооцінка! Чому самооцінка настільки важлива? У всіх дітей є самооцінка, крім того, важлива саме здорова або позитивна самооцінка. Вона допомагає тобі тримати голову високо й пишатися собою та своїми здібностями, навіть коли все йде не дуже добре. Самооцінка дає тобі сміливість пробувати нове й силу віри в себе. Вона дозволяє поважати себе, навіть коли ти робиш помилки. І коли ти поважаєш себе, дорослі й діти, як правило, також проявляють до тебе повагу. Позитивна самооцінка допомагає тобі вчитись робити правильний вибір відносно розуму й тіла. Якщо ти знаєш про свою значущість, то навряд чи будеш іти за натовпом, коли твої друзі роблять щось неправильне або небезпечне. Якщо в тебе позитивна самооцінка, ти знаєш, що спроможний приймати свої власні рішення. Ти цінуєш свою безпеку, свої почуття, своє здоров'я – усього себе. Позитивна самооцінка допомагає тобі збагнути, що будь-яка часточка тебе гідна турботи й захисту. Як діти набувають самооцінку? Немовлята не думають про себе ні добре, ні погано. Вони не думають: «Я класний!», коли відригують мамине молочко і не переймаються: «О ні, у цьому підгузку мої ноги виглядають дивно». Розвинути малюку самооцінку допомагають люди, які його оточують. Як? Коли хвалять дитину, як вона вчиться повзати, ходити або розмовляти. Оточуючі часто кажуть: «Молодець, так тримати!» або можуть просто посміхатись і дивитись на дитину з любов'ю й гордістю. Коли дорослі добре піклуються про дитину, це також допомагає їй відчувати себе цінною, оточеною теплом і турботою. Коли діти дорослішають, вони відіграють велику роль у розвитку своєї власної самооцінки. Старанна робота над проектом або завданням, отримання більш високої оцінки на контрольній роботі з математики або заняття новим видом спорту – це ті моменти, які змушують дітей пишатися собою. Деякі діти не дуже спортивні, але вони можуть добре читати або робити фокуси, зрештою, вони просто хороші друзі або допомагають іншим людям – усе це ті досягнення, які допомагають дітям думати про себе добре й бути задоволеними собою. Сім'я дитини та інші люди в її житті: тренери, учителі, однокласники – також можуть підвищувати її самооцінку. Вони можуть допомогти дитині розібратись у тому, як змінити в собі щось чи набути нову якість, відзначити ті позитивні риси, які вже наявні в неї. Вони можуть вірити в дитину й підтримувати її прагнення пробувати знову і знову у випадку невдачі з першого разу. Надзвичайно важливо навчитись думати про себе в позитивному ключі, пишатись тим, що ти зробив, і бути впевненим у тому, що ти можеш досягти набагато більшого. Кілька слів про низьку самооцінку Можливо, ти знаєш дітей з низькою самооцінкою, які не дуже високої думки про себе або критикують себе занадто багато. Це також можна назвати негативною (низькою) самооцінкою, яка протилежна позитивній самооцінці. Можливо, іноді і в тебе проявляється низька самооцінка, і ти не завжди думаєш про себе добре чи не вважаєш себе воістину значущим. У дитини буває низька самооцінка, коли батьки не підтримують її достатньо чи багато кричать. Буває, що самооцінка може постраждати у класі. Учитель або інші діти можуть змусити дитину відчувати себе недостатньо розумною або у класі можуть бути недоброзичливі діти, які кажуть образливі слова про те, як дитина виглядає чи поводиться. Для деяких дітей заняття у школі можуть здаватись настільки важкими, що вони не можуть крокувати в ногу з іншими або отримувати бажані оцінки. Це може змусити їх розчаруватись у собі й завдати шкоду їхній самооцінці. Коли одні діти добре вчаться й виграють призи та нагороди, інші діти можуть відчувати, що вони гірше або з ними щось не так. Деякі діти мають високу самооцінку, але потім в їхньому житті відбуваються події, які змінюють її. Наприклад: Якщо дитина переїздить і не може швидко знайти друзів у новій школі, то може бути незадоволена собою й думати, що нездатна бути хорошим другом. Діти, чиї батьки розлучаються, можуть помітити, що це впливає на їх самооцінку. Вони можуть почувати себе погано, коли батьки не приділяють їм увагу й не грають з ними, або можуть подумати, що, якби вони вели себе краще та прибирали б у своїй кімнаті, їхня сім'я не розпалась би. Діти, які відрізняються своїм зовнішнім виглядом від інших дітей, можуть відчувати себе пригніченими й розчарованими, тому що вони «не такі, як усі», або тому, що хтось висміює їх. Дитина, яка захворіла на таке серйозне захворювання, як діабет або астма, може відчувати себе менш упевнено, ніж раніше. Діти, в яких є проблеми з навчанням або читанням, можуть почати втрачати впевненість у собі й занадто багато уваги приділяти виправленню своїх недоліків. Навіть зміни в організмі в період статевого дозрівання – те, що відбувається з усіма, – можуть впливати на дитячу самооцінку. Способи підвищення самооцінки Звісно, це нормально – відчувати себе по-різному, але мати низьку самооцінку – це ненормально. Почуття власної даремності робить тебе сумним і не дозволяє пробувати щось нове. Це почуття може заважати тобі знаходити друзів або впливати на твої старання у школі. Сильна самооцінка – це суттєвий етап дорослішання. Коли ти стаєш старшим і зіштовхуєшся із прийняттям непростих рішень – особливо під тиском однолітків, то чим сильніше твоя самооцінка, тим легше протистояти впливу та зробити правильний вибір. Важливо любити себе. Якщо в тебе низька самооцінка, спробуй порозмовляти про це з дорослим, якому ти довіряєш. Він може дати тобі корисні поради, як покращити самооцінку. Самооцінка може покращитись, коли ти починаєш пробувати робити те, що вважав занадто важким, і в результаті виявляєшся успішним, або коли батьки, члени сім'ї чи інші дорослі підтримують тебе, проявляють терпіння й допомагають тобі стати на правильний шлях. Як тільки ти почнеш справлятись, твоя самооцінка одразу ж злетить вгору! Ось кілька способів покращити свою самооцінку: Склади список занять, з якими ти добре справляєшся. Це може бути що завгодно – від малювання або співу до занять спортом або почуття гумору. Якщо не можеш скласти список сам, попроси допомогти маму чи тата. Потім додай до списку кілька видів діяльності, якими ти хотів би оволодіти. Батьки можуть допомогти тобі розробити план оволодіння цими новими навичками та розкриття твоїх талантів. Кажи собі три компліменти щодня. Не кажи просто «Я великий молодець». Кажи про конкретні приклади своєї гідної поведінки: «Я був сьогодні хорошим другом Тані» або «Я впорався з контрольною роботою краще, ніж сам очікував». Кожного дня перед сном складай список із трьох ситуацій або проявів чого б то не було, які відбулися за сьогодні і зробили тебе щасливим або змусили відчути почуття вдячності. Пам'ятай про те, що тіло – твоє власне, незалежно від форми, розміру чи рис обличчя. Якщо ти стурбований своєю вагою або розміром одягу, можна проконсультуватися з вашим лікарем, щоби переконатися, що ти здоровий. Нагадуй собі переваги свого тіла, наприклад: «У мене сильні ноги, тому я добре катаюсь на ковзанах». Пам'ятай, що є в тобі особливості, які ти не можеш змінити. Ти повинен прийняти й полюбити їх – колір волосся, конституцію тіла й розмір взуття та ін., адже вони є частиною тебе. Коли ти думаєш про себе погано, зупинись. Нагадай собі про свої переваги і, якщо не можеш нічого придумати, спитай кого-небудь! Щоби почати пишатися собою й поважати себе, варто спробувати набути нові навички, такі як техніки бойового мистецтва, уміння танцювати або грати на музичному інструменті. Зосередивши увагу на своїх здібностях і кращих якостях, ти зможеш навчитись любити і приймати себе таким, яким ти є – тобто відповідати основним аспектам високої самооцінки. Навіть якщо в тебе є привід для роботи над собою (а в кого їх немає?), знання того, що ти володієш багатьма вміннями та маєш різноманітні здібності, що ти цінний і особливий для людей, які піклуються про тебе й люблять тебе, допоможе по-справжньому впоратися із процесом дорослішання. Частина процесу дорослішання – це вміння зосередитись на своїх сильних сторонах, приймати і працювати над власними слабкостями – це, загалом, і є самооцінка!
Поради виховання важких підлітків Як упоратись з підлітком? Що ж трапилось з цією милою маленькою дитиною, яка була в нас кілька років тому? Підлітки можуть бути дуже складними, і це не має дивувати вас з огляду на всі зміни перехідного віку, з якими їм доводиться зіштовхуватися. Вам доведеться бути дуже терплячими, щоб упоратись з цим. Попри те, що ви колись самі були підлітками й, можливо, складними для своїх батьків, від вас, проте, потрібно буде багато праці, щоб зрозуміти, через що доводиться проходити вашій дитині. Ви маєте налагодити зв’язок із нею. Це завжди не просто, і вам доведеться дуже постаратися під час цих двох важливих періодів у житті ваших дітей – юності й молодості. Вашим дітям знадобляться всі настанови і все ваше розуміння, які ви можете їм дати. Спілкування й розуміння протягом складних періодів можуть задати тон для життєвих рішень, які доведеться робити вашій дитині. Нижче наведено кілька корисних порад, які придадуться батькам при вихованні підлітків і налагодженні зв’язку з ними: 1. Інтерес З’ясуйте, що подобається вашій дитині. Коли ваш підліток був дитиною, можна знайти щось, чим можна було б з ним займатися. Але коли вони дорослішають, вам доведеться докласти додаткових старань, аби довідатись, що подобається вашим дітям. Можливо, це буде не просто, але здатність співвідносити схильності й антипатії вашої дитини є важливою частиною побудови відкритих стосунків з нею. Пам’ятайте: щоб бути гарним батьком вам також потрібно бути гарним другом. 2. Строгість Чимало підлітків пручаються правилам і обмеженням. Вони думають, що вже дорослі, що можуть про себе подбати. Хоча це почасти й так, підліткам усе ще потрібні обмеження. З новими бажаннями вони можуть заподіяти собі значної шкоди, якщо не стримуватимуть себе відповідальністю. Дайте зрозуміти вашій дитині, що в неї буде більше волі, але при цьому й більше відповідальності. Воля без відповідальності безглузда. Вам варто допомогти своїй дитині навчитися планувати події наперед. Ви не повинні робити це за підлітка; просто спрямуйте його. 3. Спілкуйтеся щодня Щоденне спілкування є важливим для підтримки відкритості між вами. Ваша дитина буде розкутішою, довірятиме вам, якщо ви спілкуватиметеся з нею щодня. Довіра ґрунтується на практиці. Її можна збудувати тільки на багатогранних відносинах, на гарному спілкуванні. Навчіться пізнавати світ, у якому живе ваш підліток, поставте себе на його місце, і ви зможете не тільки досягти довіри у стосунках, але й краще зрозуміти його поведінку. Щоденне спілкування покаже вашій дитині, що ви дбаєте про неї. Це дуже важливий фактор, тому що підлітки почуваються комфортніше з батьками, які активно залучені в їхнє життя. Інакше підлітки можуть звернутися до ненадійний однолітків за порадою або настановами. Дуже важливо, щоб батьки надавали їм керівництво й турботу, що їм так потрібно. Виховання важких підлітків ніколи не було й не буде легким завданням. Різні батьки користуються для його розв’язання різними підходами. Безперечно, важливо вчинити так, як ви вважаєте правильним, але є деякі рекомендації, яких краще дотримуватися, щоб допомогти собі пройти через усе це, а також зрозуміти, що ви не єдиний у такій ситуації. Підлітковий вік триває не вічно, тому не треба зациклюватися на ньому, що ваша дитина завжди залишиться важким підлітком. Натомість сконцентруйте свої сили й увагу, допоможіть дитині впоратись з її проблемами і стати відповідальним дорослим. Ви ж мріяли про це, коли дитина була маленькою?.. 4. Терпіння Коли йдеться про виховання важкого підлітка, ваша терпіння дуже важливе. Бути терплячим важко, тому ви захочете побачити результати негайно. Але у більшості випадків вашій дитині просто необхідно перерости таку поведінку. Можливо, варто відправити дитину у спеціальний центр виправного впливу, і це також потребуватиме від вас терпіння, поки програма не почне давати результатів. Загалом, якщо зможете знайти в собі терпіння, то керуватимете ситуацію значно краще. 5. Упереджу вальний підхід Тільки-но ви помітили що в дитини з’явилися проблеми, вам необхідно починати діяти негайно. Можливо, вам необхідно подумати про спеціальну виправну установу для неповнолітніх ще до того, як ви вважатимете відправлення дитини туди необхідним. Негайний початок дій покаже підлітку, що ви не збираєтесь сидіти, склавши руки, й дозволити йому уживати наркотики, алкоголь або займатися іншими речами, яких ви не схвалюєте. Упереджу вальний підхід може скоротити глибину і тривалість проблем вашого підлітка. 6. Єдиний фронт У багатьох випадках батьки не сходяться в думках про те, яке рішення їм необхідно прийняти щодо ситуації, в яку потрапила їхня дитина. У жодному разі не розказуйте про це своєму синові чи доньці. Ви маєте завжди демонструвати «єдиний фронт». Коли дитина зрозуміє, що ви дієте спільно, однією командою, і вона не зможе втекти під захист одного з батьків, ваші плани допомогти матимуть більші шанси на успіх.
• Коли батьки пам’ятають про схвалення, любов, увагу, вчать відповідальності і виявляють батьківський авторитет, відбуваються дивні речі.Поради психолога• Коли до дітей ставляться терпимо і справедливо, вони вчаться бути терпимими і справедливими до інших.• Коли дітям навіюють впевненість у собі, вони вчаться бути спокійними й впевненими. • Коли до дітей ставляться із замилуванням і похвалою, вони вчаться бачити хороше в інших. • Коли діти живуть в атмосфері правдивості, вони дізнаються, що таке справедливість. • Коли дорослі схвалюють вчинки дітей, діти вчаться цінувати себе. • Коли діти відчувають беззастережну любов, вони вчаться шукати любов у світі.
Немає коментарів:
Дописати коментар