Виховна робота

Екскурсія м.Львів "Високий Замок"

Зустріч з письмеником Бачинським Андрієм

Виховний захід: Вдячність

інформація з сайту http://www.refmaniya.org.ua/vichovn-zachodi

скористайтесь дуже цікаво

Мета: допомогти глибше засвоїти моральне поняття «доброта»; спонукати в учнів бажання висловлювати вдячність за все те добре, що вони отримують.

Хід заняття.

На дошці:

Ти будеш ближніми любимий

І радість доброти пізнаєш, Не побажавши іншим те, Чого собі не побажаєш. І в житті, і на полі мінному, Я просила в цьому сторіччі Хоч би той магазинний мінімум: - Люди, будуть взаємно ввічливі.

І якби на те моя воля, Так багато на світі горя, Написала б я скрізь курсивами: - Люди, будуть взаємно красивими! Ліна Костенко. 1. Перш ніж повідомити тему нашого заняття, я хочу зачитати вам з різних джерел маленькі уривки. Ваше завдання – визначити, що в них спільного? - з казки – «Дідова дочка і бабина дочка» - з листівки – «Спасибі…» - з народної весільної пісні – «Кланяюсь тобі, мамо, що будила мене рано; тобі сестро, що навчила косу плести» - з Біблії – Матв.25:21 по-різному висловлювалась вдячність за зроблене добро. 2. Повідомлення теми і зачитуються слова, що буде девізом. Я хочу зачитати ще одну листівку, маленьку, несподівану. Бо попередня, була призначена до свята, я в якій мірі, її сподівалась отримати. - Чи ви коли-небудь отримували листівку зі словами подяки, зовсім цього не сподіваючись? Якщо так, вона безперечно зігріла ваше серце. Зрештою, кожна людина прагне, щоб її цінували і виявляли їй вдячність. - На жаль, вияви подяки, письмові або усні, стають дедалі менше вживаними. Біблія попереджала про це, що люди будуть невдячні. («Якщо не пильнувати, то дух егоїзму, котрий сьогодні панує серед людей, заглушить в нас всі прояви вдячності») Тож ми сьогодні поговоримо про те: - Як навчитись вдячності; - До кого її можна виявляти; - Чому потрібно розвивати вдячність навіть якщо інші цього не роблять. Спершу визначимо, що таке вдячність і хто такий вдячний – звернемось до словника – на добро хоче віддячити добром. Отож, вдячність і добро – це як дві руки, два ока, дві пелюстки однієї квітки. Вони навіть починаються однією буквою: добро і дяка. В українській мові є багато слів, де корінь «добро»: - добропорядний – добре вихована людина; - добродушна – добра вдача, душа; - доброзичлива – бажає(зичить) добра; - добровільна – без примусу, з доброї волі; - добросовісний – старанно виконує свої обов’язки. – Складемо словосполучення: що може бути добрим? добра(-е, -ий): ім’я людина звістка справа воля справа знайома – Яке добро? Закрийте очі, уявіть як лине ніжна легка музика. В уяві доторкніться до добра, яке вам щодня роблять ваші рідні: мама, тато, бабуся, дідусь. Яке воно – добро? – ніжне – щире – ласкаве – велике – безкорисливе – щоденне – безмежне (як море, як небо) Таке безмежне добро ви одержуєте щодня від своїх найближчих людей: батьків, бабусь, дідусів. І ви мали завдання – на протязі понеділка – вівторка записати: кому, за що, і як ви виявляли вдячність. Давайте зачитаємо ваші записи: а) до рідних людей; б) до інших людей. ( учні зачитують) Усе те добре, що ви отримуєте від своїх батьків, ви не повинні отримувати, як щось належне – ви повинні розвивати в собі вдячність і виражати її. Як розвивати? Почуття вдячності можна порівняти до квітів. Щоб вони добре росли (напр., в горщику хризантеми) за ними потрібно дбайливо доглядати. А як вирощувати вдячність? (поливати, підживлювати грунт і корінчики всмоктують все необхідне і передають по стеблу до листків, квітів). М і р к у в а н н я у ч н і в. – Де корінь всіх наших вчинків? Звідки починаються всі наші вчинки? – в думці – Отже, треба постійно розмірковувати про зусилля і щедрість людини, яка зробила нам якийсь подарунок – чи матеріальний, чи словесний. Такі роздуми – родючий грунт, на якому зростає вдячність! Нерідко ми відчуваємо вдячність, але забуваємо її виявляти. Чому важливо не тільки відчувати, але також висловлювати? Розглянемо біблійну розповідь про те, як Ісус, син Божий, зцілив кількох хворих чоловіків. (Луки 17:11 – 16). «Де ж інші дев’ятеро?» Дев’ятеро чоловіків, котрі забули подякувати Ісусу, не були поганими. Вони ж повірили в нього, в те, що він може зцілити. Ісус був розчарований. А що сказати про нас? Чи не забуваємо ми виявляти свою вдячність, коли хтось робить нам добро? – Про що свідчать вислови щирої вдячності – не лише про наші хороші манери або пристойну поведінку. Вони свідчать про нашу л ю б о в. Ф о р м у л а л ю б о в і. Вдячність, добро, любов – такі ж невидимі як повітря, як вітер. Ми не бачимо, але відчуваємо їх! Що ще ми можемо відчувати, але не бачити? ( учні перелічують: ніжність, чесність, радість, щастя, повагу, щедрість, справедливість, милосердя, терпеливість, щирість, ласку, правдивість) Г р а «Подарунок». ( Учні дарують один одному повітряну кульку. Звертаються по імені, дарують з посмішкою, дякують – як?, а саме так: дякую, дуже гарно дякую, спасибі, велике спасибі, я тобі дуже вдячний, щиро вдячний). Дуже часто люди не дякують за наші добрі вчинки. То чи варто нам бути вдячними? Звісно, що так. Розгляне принаймні одну причину для цього. ( На дошці слова пісні, ще й роздається кожному учневі, які повертаються один до одного і разом співають: «Людина починається з добра…». Учні записують слова пісні в щоденник слід щодня їх перечитувати). Гра «Відверто кажучи» + «Закінчи фразу» (… під час заняття я зрозумів, що…; … найцікавішим для мене було…) Роблячи добро невдячним людям, ми наслідуємо нашого Творця – Бога. Багато хто не цінує любові, яку Бог виявляє до людей, однак це не стримує його робити людям добро. …Він наказує Сонцю своєму сходити над злими і добрими… Якщо ми стараємось бути вдячними, незважаючи на повсюдний дух невдячності, то цим ми покажемо, що ми поважаємо, шануємо Бога, чинимо так, як він хоче, як йому подобається, робимо – по-Божому. Перший урок 2013-2014 рік

Виховна година з теми: Державний Прапор України – святиня нашого народу.

 

Мета: ознайомити учнів з історією створення Прапора України;виховувати патріотизм і національну гідність. Обладнання: плакат із зображенням українського прапора,олівці,клейкий папір,аркуші для малюнків,ватман. Учитель.Діти,зверніть увагу на плакат.

* Зображення якого об`єкту найчастіше зустрічається на фотографіях? * Який колір переважає на фотографіях? *Діти відповідають на запитання. *Учитель.Як ви вважаєте,про що ми говоритимемо на занятті? *Отже, сьогодні ітиметься про символи України,зокрема про Державний Прапор. * Оголошення теми й мети. *Учні(читають вірш В. Кришенка «Прапор України») *Вже скільки закривавлених століть

Тебе Вкраїно,імені лишали…

Тож станьмо,браття,в цю орочу мить

Внесіте прапор вільної Держави!

Степів таврійських і карпатських гір

З`єднався колір синій і жовтавий.

Гей,недругам усім на перекір-

Внесіте прапор вільної держави!

Учитель.Прапор незалежної держави має давню історію.За часів України – Россії на стягах зоб

ражували небесні світила,хрести,княжні знаки-тризуби,твозуби.Тоді ж почали поширюватися й колірні поєднання.

Головні стяги у XVIIст. були переважно червоно-малинові,на них зображували архістератигаМихаїла.Свої прапори мали полки,сотні, курені.Козаки мали корогви різних кольорів:жовті,сині,зелені,тощо. У середеніXVIIст. після приєднання Гетьманшини до Російської імперії набувають поширення блакитні(сині)полотнища із золотими чи жовтими зображеннями хрестів.

Синьо-жовті поєднання в прапорі отримали логічне тлумачення як національні кольори українського народу в XIX– на початку XXст.:синій колір відтворював мирне безкрає небо,а жовтий-стиглі пшеничнілани як символ достатку. У період створення Української Народної Республіки 22 березня 1918р.Центральна рада ухвалила Закон про Державний Прапор республіки,затвердивши жовто-блакитний прапор її символом.

13 листопада 1918р. синьо-жовтий прапор став державним символом і Західноукраїнської Народної республіки (ЗУНР).Його було затвердженно на Прикарпатський русі,а в 1939-му – у Карпатській Україні.Під цим прапором населення Західної України с зустрічало Червону армію у вересні 1939 року. За часі радіанської влади в УРССР жовто-блакитна символіка Укранського Прапор (як і знак тризуба) була заборонена.Традиція державної символіки в поєднанні синьої та жовтої барв була відновлена лише в незалежній Україні.24 серпня 1991 р. відбулося проголошення Акта про

незалежність україни, і над будинком Верховної ради за майорів синьо-жовтий прапор.

28 січня 1992р. сесія Верховної ради України прийняла постанову «Про Державний прапор України».Ним став саме синьо-жовтий стяг. На вшанування багатовікової історії українського державо творення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги до державних символів України встановлено День Державного Прапора, який з 2004 року відзначається 23 серпня.

Основні дати учитель записує на дошці.

Інтерактивна гра

На дошці висить плакат нижня половина якого забарвлена в жовтий колір, а верхня – у блакитний. Учитель.Запишить на аркушах: «Що мені подобається в школі», зачитайте свої думки й прикріпіть папірці на жовту частину плакату.

Учитель.це золоте зерно посаджене в грунт, проросте жолотим колоссям – вашими знаннями. Тепер напишіть чого ви мріїте досягти після закінчення школи і прикріпіть аркуші з відповідями до синьої частини плакату.

Це ваші блакитні мрії які можуть здійснитися тільки на грунті золотого колосся ваших знань. Отже,ми створили символ ниших можливостей і мрій у вигляді Державного Прапора Укріїни,атже і жовте колосся, і блакитне мирне небо, ваші знання і мрії це все наше, українське. Створення плакату «правила використання прапора» Учитель.Користуватися прапором необхідно за певними правилами.

На парті перед кожним учнем знаходяться аркуші паперу, маркери, жовтий і блакитний олівці, а також аркуші з правилами використання прапора,на дошці – ватман з надписом «правила користування Державним прапором».Ви повинні у вигляді малюнка зобразити правила користування прапором, прапор зафарбовуйте в жовто-блакитний колір.

По черзі учні прикріплюють свій малюнок до аркуша ватману й пояснюють свій задум.

Правили користування державним прапором<

/ *

Прапор – одна з офіційних, емблем яка символізує суверенітет держави.Державний Прапор України є синьо-жовтим прямокутним полотнищем і з двох різних за шириною горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів і спів відношення ширини Прапора до довжини 2/3.

*

Державний Прапор ні перед ким не опускається вниз.Не можна ним салютувати.Не можна схиляти його перед буть-якою особою чи предметом.

*

Державний Прапор під час вивішування серед інших Прапорів має займате перше,

найпочесніше місце.Він вивішується або вище за всі іншу, або у фронті інших Прапорів займає правий геральдичний бік. *

На Державному Прапорі не можна розміщювати предмети емблеми, прикраси, тощо.

*

У процесіях Державний Прапор потрібно нести попереду від усіх інших Прапорів або праворуч від них. * Не можна висталяти ушкодженого Прапора.

*

Вивішений Державний Прапор не повинен торкатися землі, підлоги. * Державний Прапор ніколи й ніде не можна використовувати як прикрасу чи декорацію.І з цією метою можна використовувати барви Державного прапора, і то лише у випадку державних чи національних свят,під час державних урочистостей тощо.

*

Зображення Державного Прапора не можна використовувати на рекламах, оголошеннях,заставках. * Державний Прапор (стяг), Спушений на півдеревка (півшогля) означає жалобу.

http://docviewer.yandex.ru/?url=ya-disk-public%3A%2F%2Fm1%2BKh9Iy0rCRdkA%2BfiESMxQeV6sIvPGLXEc0nKfUOYU%3D&name=pershiy_urok_2013-14.rar&c=5207c7739d38

Сценарій випускного балу для 9-го класу 1 ведучий: Добрий день, пані та панове! 2 ведучий: Добрий день, дорогі батьки і шановні педагоги! 3 ведучий: Цимпрекрасним і класичним вальсом ми починаємосьогоднішній свято, урочистий бал, присвяченийпрощаннювипускників-дев'ятикласників з 9-м класом і зустрічі з 10-м класом. Випускник: У сплячомумістівітерпаморочиться Світло у віконці давно згасло. Поговори зі мною по-дружньому, Дай мені руку 9 клас. Випускник: Тут ночами ми перед алгеброю Чи нестуляливтомлених очей Тут ділилися з тобою шпорами Наш товариш 9 клас. Випускник: Ми не скоро зрозуміємо, як слід, Чим на світітибув для нас. Вірити в дружбу і сперечатися з бідами Тивчив нас 9 клас. Випускник: Протебе я все більше думаю У цейсумнийпрощальний годину Всіобрази, всінаші промахи, Типрощав нам 9 клас. Випускник: У пізню годину або ранок раннє На одній з далеких трас Призначаютобіпобачення, Наша юність 9 клас. 1 ведучий: Всіпредметипройдені, всіролізіграні. 2 ведучий: завісу! Глядачірозходяться по домівках. 3 ведучий: завтра почнеться нова драма, де будутьіншіучасники. 4 ведучий: А п'єсапідназвою «Дев'ятийклас» для нас вженіколи не повториться! 1 ведучий: А сьогодні ... 2 ведучий: А сьогодні у нас бал. 3 ведучий: бал випускний для 9 класу. 4 ведучий: Дорогінашівчителі! 1 ведучий: дев'ятьроківви вели нас дорогами знань! 2 ведучий: Вчили у працідомагатися перемог! 1 ведучий: Давайте згадаємо, як все починалося. Фільм про 4 клас 2 ведучий: Як мами за руки вели нас у перший клас, 3 ведучий: І як у день перший в школіхвилювалася 4 ведучий: Вчителька перша за нас. На сцену виходятьвипускники. Випускник: Ви нас впізнали?Подивіться ... тут вашіпершокласники! Носили ранці ми великі, Лінійки, ручки, промокашки. Випускник: І вас з любов'ю згадуємо, Таких рідних, такий знайомих. Як мама, ви до нас ставилися, І з вами були ми як вдома. Випускник: Спасибо вам, земнийуклін Відусіхвипускниківприйміть. Випускник: Дорогінаші Мирослава Мирославівна та Галина Павлівна Випускник: Все життя ми буде мозгадувати, як з посмішкою Ви повертали нам зошит, де не булопомилок, Випускник: дітьми ми були і часом, на жаль, не помічали У погляді ваших добрих очей турботи і печалі. Випускник: Ми вас за всідякуємо, для нас визавжди - перші, спасибі вам! ведучий: СпочаткуОльга Володимирівна та НаталіяЮрівнабули для нас найголовнішими людьми в школі. ведучий: І навіть в країні! Навітьголовнішими за президента! ведучий: Потім ми дізналися, щовшколі є директор. ведучий: І відньогодещозалежить. ведучий: Та не дещо. А практично все. ведучий: вікна, двері, парти ... ведучий: Плакати, дошки, карти ... ведучий: лампочки електричні. ведучий: І сніданкиучнівські. ведучий: Методика викладання. ведучий: і санітарний стан. ведучий: І навчання, і поведінку. ведучий: І гарнийнастрій. ведучий: все залежитьвід директора! ведучий:Ірина Іванівна,вивпізнаєте її? Це Ви, тільки в дитинстві. Ведучий: Ну, як Вашісправи? Дівчинка: все ще не навчиласяписатицішкідливі кружечки. Намагаюся, намагаюся, а виходятьлишекаракулі. Зате як уміловміюставитиоцінки в щоденник. І підписувативсінакази, журнали і распорядженя. ведучий: Ой, як же вивиросли, ну й пощастило ж Вам. Ви вжезовсім доросла, досягли таких висот, а ще йдосі ходите до школи? Дівчинка: Школа стала вашим життям, чи не так Ірина Іванівна? ведучий: Вгадайте, щобулонайстрашнішевшколі? ведучий: Ну, звичайно. Потрапити на килим до завучам! ведучий: Коли ми розбиваливікноабо коли ми втікали з уроків. ведучий: Або коли проводили несанкціонованідосліди з хімії. ведучий: Все цезакінчувалося в кабінеті завуча! ведучий: нам довго і переконливовтовкмачували, як недобре ми вчинили. ведучий: Якістрашнінаслідкиможутьматитаківчинки. ведучий: Ми бадьоро давали слово, щоніколине повторимонічогоподібного. ведучий: Спочатку ми думали. Щозавучі - караючаінстанція. ведучий: Але, ставши постарше, ми зрозуміли, щоце не так. ведучий: ДорогіОльга Володимирівна та Наталія Юріївна, ми вдячні вам за те, щоклімат у школібувсприятливим для нас. ведучий: І що погода протягомдев'яти наших шкільнихроківбула тепла і сонячна! ведучий: Ну а тепервгадайте, хтовшколібільшевсіх за нас переживав? ведучий: Хтобувпоруч з нами - на уроках і в походах, і в музеях, і на змаганнях? ведучий: До кого можнабулозвернутися за допомогою і порадою? ведучий: Ну, звичайно ж, нашікласнийкерівник Дорога наша Любов Адамівна ! У мене ж у класівсі Немовбілкивколесі. Конкурси, змагання, Фестивалі, змагання, І в навчанні, і в праці Радують мене скрізь! Те успішно де станцюють, Те газету намалюють. О такі ми правда!! ведучий: Садок вишневий коло хати ... ведучий: Щоцетобі на лірікупотягли. ведучий: Та неможу забути уроки українськоїмови та літератури. Учень: Ой, а щоце в тебе за книжки? Учень: Цеповнезібраннямоїхшкільнихтворів! Ось, будь ласка, «Печорін - герой нашого часу», «Тетяна - ідеалПушкіна», а ось ще «НавіщоГерасим утопив Муму?» Учень: Ну-у, я це все вже давно знищила! Безжально спалила! Учень: Даремно! А я от підучититрохи і перероблюце в роман! У велике, так бимовити. Історичне полотно. Так бимовити, енциклопедіюшкільногожиття. Учень: Ну а про любов там буде? Учень: Звичайно, буде. Учень: І хто ж герої? Учень: Він і вона. Він - це 9 клас. Учень: А вона? Учень: А вона - цеЛюбов Григорівна, нашвчитель української мови та літературиа також світової літератури Учень: О! Тодіцелюбоввзаємна! На сцену виходячиучень і учениці. Учень: Раз, два .. учениця: Три, чотири Учень: Три, чотири учениця: Раз, два Учень: Хтокрокує дружно в ряд Учениця: Математиківзагін учень: На місцістій раз, два,. Учениці: Загін струнко Учень: Командир загонуІсаюкОрисяДмитрівна. Учениця 1: Протягомскладанняіспитівучнями 9-х класівбуло написано21робіт з математики. Якіснийпоказникуспішностіучнівстовідсотковий. Вчителі з поставленимзавданням з написанняекзаменаційнихробітвпоралисянавідмінно. Учень: Шановна Орися Дмитрівна вітаємо Вас з тим, щовигіднопройшли курс виживання. у 9 класі ведучий: Наталю, скількитизнаєшмов? ведучий: (робитьвигляд, щовважає на пальцях). Чотири. Російська, паскаль, Сі + +, Делфі. ведучий: Та ні! Ось на якому б тимовоюрозмовляла в Англії, Німеччині? ведучий: Звичайно ж, мовоюміміки і жестів. ведучий: А навіщо ж титоді в школівчилаанглійську і німецьку? ведучий: А-а ... Ну, цещобШекспіра і Гофмана читати в оригіналі! ведучий: І що, прочитала? ведучий: Та ні, ніколимені. ведучий: А я знаєш, навіщоанглійська та німецькавчила? Щоб бути багатшими! ведучий: А-а, зрозуміло, типу, дипломатом там бути абонареченогозакордонногознайти. ведучий: Та ні. Знаєш, є такамудрість, щочимбільшелюдиназнаємов. Тим вінбагатшими! ведучий: Ну так, значить Божена Юріївна та Оксана Володимирівна нас на уроках англійської та німецької конкретно збагачують! , ведучий: Так, питання на кмітливість. Щопов'язуєдеякіпредмети і хімію? ведучий: Я готова відповісти без підготовки! На деяких з них ми катали домашки з хімії! ведучий: Правильно! І як добре, що нам не задавали додомуробитидосліди! ведучий: Ми б наробили! Ми б намішали! ведучий: А починалося все так добре! Пам'ятаєш, з якимзавзяттям ми бігли в сьомомукласі на уроки хімії? ведучий: Ще б,Оксана Володимирівна дослідипоказувала! ведучий: І ми своїмиочимабачилисправжнє диво! ведучий: А потімнавчилисябачитиці дива навколо себе! ведучий: І все цезавдяки Оксані Володимирівні! На сцену виходять два учні. Учень: Хімія, звичайно, наука цікава, але є одна наука, знати яку повинен коженповажаючий себе сучасна молода людина.Цефізика. Учень: Ну, ти загнув! Та щенашібабусі і дідусівирішувалипитання: бути їмфізикамиаболіриками. Учень: Ну, так от, я для себе цепитаннявирішив.Фізикоммені не бути! Ажнадтовідповідальнаце справа! Учень: Але без фізики все одно не прожити! Учень: Ну так, навітьякийсь паршивенький комп'ютер без фізики не починаєш. Учень: Ну не будемо ми фізиками, це не страшно! Учень: Головне, розуміти суть фізичнихявищ. Учень: А от цього нас навчив Володимир Дмитрович! На сцену виходять два учні. Учень: Так, ось так цікавовиходило в школі. На біологіїповністюусвідомив себе ссавцям ... Учень: А потімприходиш на урок історії та вирішуєшглобальніісторичніпроблеми. Учень: І усвідомлюєш себе вжетворцемісторії! Учень: А як багатозахоплюючихісторійрозповідали нам ЗвеніславаЄвстахівна Учень: І всіціісторіїсклалися в одну історію ... Учень: Історіюлюдства Ведучий: Ох, побігали ми з фізкультури, Хоч в ногах ніхтосили не знав! Прикидалися: "Я після застуди", Не йтилише б тільки в спортзал. Ведучий: Виприйшли, Галина Сергіївна,залізною волею У нас вселили здоровий дух, Так пишаємся,щовсі по школі Зіспортивноїпоставоюйдуть! Учитель наш знавець у всьому, Побудуватиможенавітьбудинок. Вправність є,робочий запал. Стругати і теслювативчив. Учитель наш, майстер, праціне боїться. І знову пила заграла, заспівала, Учитель звичнобереться за справу. Ведучий: Галина Сергіївна .Оксана Ярославівна та Лев Львович дозвольте і Вам вклонитися, ведучий: У цей день слова подяки, ніжності і любовіхочемосказати нашим батькам, щопідтримує нас завжди і у всьому, люблячим на так, як ніхто. ведучий: СПАСИБО! ... Кажу улюбленоїмамі ... За те, щовиростила, виховала ... За те, що мене темними ночами ... Теплою ковдроювкривала ... За те .. щоїїласкаві руки ... Мене жаліли, коли булоболяче ... За те, щовсівипробувані муки ... Перенесла так стійко і спокійно ... За всіїїтурботи і тривоги ... За те, що віддала мені всю себе ... За те, що, приділяла час багато ... Так ласкаво, так щиролюблячи ... За те, що, не дивлячись на всіпомилки ... Мої, вона любила так, як раніше .... За те ... щодарує мені завжди посмішки ... За те, щодарує мені завжди надію .... СПАСИБі! Кажу улюблені ї мамі ... СПАСИБі і Тобі ДЯКУЮ .... Не передатименіпочуттявсі словами ... На світібільшевсіх ТЕБЕ ЛЮБЛЮ! Пісня для батьків Вона: Школа. Прекрасні шкільні роки. Ми були чистими білими сторінками, на яких ви, наші вчителі писали свій текст, створювали людини З небес опівнічнихпадаєзірка, І птахи відлітаютьу край далекий, Але з нами залишається назавжди Світложінки, прекрасний і високий. Відсерця до серця, відмріїдо мрії Світложінкипрокладе шлях незримий. Відкритий тільки вічній їдоброті, І правді, і любові неповторною. Ведучий: Ось і настав той момент, якого з нетерпіннямчекаютьвсі Ведучий: Дорогінашівчителі. Ми даруємо вам наше серце, яке зігрівалонас і вас протягом 9 років. Ведучий: Наш бал закінчений. Ми віримо, щовсівирозлучаєтесязі школою тільки до вересня. Ведучий: Сумнодумати, щорозпадеться наша шкільнасім'я. Ведучий: Аджевшколізалишаєтьсядитинство, уроки, мрії. Ведучий: І нашіулюбленівчителі! Всіучасникивиходять на передній план сцени.. Будемопам'ятатизавжди наших шкільнихдрузів,Допобачення, школа, дев'ятий наш клас! Всі разом: Здравствуй 10-ий!